Майбутнє України сьогодні знову сідає за шкільні парти.

1 вересня. Перший дзвоник. День знань.

Для когось це перший крок у шкільне життя. Для когось – нові знання, друзі, відкриття і мрії про майбутнє.

Школа – це не лише уроки й оцінки. Це місце, де дитина вчиться думати, поважати інших, відповідати за свої рішення і вірити у власні сили.

Наше завдання – зробити так, щоб кожна дитина, у місті чи селі, мала доступ до якісної освіти, сучасних знань і справжніх можливостей.

Бо сильна Україна починається зі шкільної парти, хорошого вчителя і допитливої дитини.

Бажаю школярам цікавого навчання, учителям – поваги й підтримки, батькам – радості за успіхи дітей.

Нехай цей навчальний рік стане безпечним, змістовним і дасть нашим дітям впевненість у завтрашньому дні.

З Днем знань! З першим дзвоником!

ЯКІСНЕ ПРОДОВОЛЬСТВО ЗА ДОСТУПНИМИ ЦІНАМИ – МІСТЯНАМ, ФІНАНСОВИЙ РЕСУРС – СЕЛЯНАМ  

    Українські селяни вирощують якісну продукцію, але часто не мають гарантованого збуту. Містяни тим часом оплачують не лише товар, а й довгий ланцюг посередників, зберігання та логістику. 

     За останніми офіційними даними, середні ціни становили: картопля – 22 грн, цибуля – 37 грн, морква – 41 грн, яблука – 57 грн за кілограм; молоко – 51 грн за літр; свинина – 229 грн, яловичина – 381 грн, тушка курки – 111 грн, куряче філе – 208 грн за кілограм; яйця – в середньому 41 грн за десяток. 

     При цьому селянин нерідко отримує лише частину кінцевої ціни. Ярмарки та продовольчі ринки цієї проблеми не вирішують. Україні потрібна сучасна система продовольчої кооперації, яка напряму поєднає село і місто. 

     У громадах мають діяти центри збору продукції з холодильниками, лабораторіями, сортуванням, пакуванням і переробкою. Через цифрову платформу селяни бачитимуть попит і ціни, отримуватимуть замовлення та швидку оплату, а кооперативний транспорт доставлятиме продукти до міст. 

     Така система не зменшує значення торговельних мереж і магазинів, які залишаються важливою частиною продовольчого забезпечення країни. 

     Управління кооперацією має будуватися на принципах Соціократії 3.0: селяни, споживачі, громади й торгівля спільно визначають правила, контролюють ціни та несуть відповідальність за результат. 

     Це особливо актуально сьогодні, коли ворог знищує продовольчі склади й магазини, а Україні потрібна розосереджена та стійка мережа місцевого постачання. 

     Мета проста: доступні й якісні українські продукти – містянам, стабільний збут і фінансовий ресурс для розвитку – селянам. 

     29 серпня — День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за нашу державу.

     Сьогодні згадуємо кожного і кожну, хто не повернувся додому. Їхня мужність, жертовність і любов до України назавжди залишаться в нашій пам’яті.

     Схиляємо голови перед полеглими. Підтримуємо їхні родини та близьких.

     Вічна пам’ять захисникам і захисницям України.

     Зеновій Холоднюк, голови Селянської партії України

ОЗЕРА УКРАЇНИ: СКАРБИ, ЯКІ МОЖУТЬ ЗНИКНУТИ 

     27 серпня світ відзначає Всесвітній день озер, проголошений ООН. Озеро — це не лише мальовничий краєвид, а жива екосистема, запас прісної води, осередок біорізноманіття та важливий ресурс для громад. 

      Стан українських озер залежить від багатьох чинників: якості очищення стічних вод, використання агрохімікатів, поводження з відходами, дотримання режиму прибережних захисних смуг, обсягів забору води та кліматичних змін. 

      Окремої уваги потребують забруднення, спричинені пошкодженням промислової й комунальної інфраструктури. Показовим став випадок на озері Кирилівському в Києві, куди 2 липня 2026 року потрапили нафтопродукти. Для локалізації забруднення фахівці застосовували бонові загородження та спеціальне обладнання. Війна посилює забруднення озер через руйнування промислової та комунальної інфраструктури, витоки пального, пожежі й потрапляння небезпечних речовин у воду. 

      Системний захист озер має поєднувати: 

• інвентаризацію водойм і відкриту інформацію про їхній стан; 
• регулярний моніторинг якості води; 
• модернізацію очисних споруд; 
• контроль за промисловими, комунальними та аграрними стоками; 
• відновлення прибережних захисних смуг, боліт і природної рослинності; 
• оперативне реагування на випадки забруднення; 
• залучення громад, науковців і громадських організацій до обговорення стану водойм. 

      Такі заходи допомагають зберігати запаси чистої води, природне різноманіття, рекреаційний потенціал територій і здорове довкілля для майбутніх поколінь. 

      Збереження озер сьогодні — це турбота про воду і життя завтра. 

     Зеновій Холоднюк, голови Селянської партії України

  🇺🇦 НЕЗАЛЕЖНІСТЬ — ЦЕ МИ

     Незалежність – це наше право жити на рідній землі, говорити своєю мовою, берегти власну історію, самостійно визначати майбутнє держави та вміти вибудовувати відносини з іншими країнами в інтересах України.

     Сьогодні особливо хочеться побажати кожній українській родині миру, єдності й витримки. Нехай у домівках знову запанують спокій і добробут, а наступні покоління зростають у сильній, справедливій і вільній Україні.

     Нехай любов до України об’єднує нас, додає сил і допомагає вистояти перед усіма випробуваннями. 

     Зі святом, Україно! 

     З Днем Незалежності! 💙💛

          Вітаю усе українство з Днем Державного Прапора України! Нехай наш синьо-жовтий стяг завжди буде символом чесної праці, незламної мужності, єдності та віри у світле майбутнє України. Вірю, що наша стійкість, щоденна праця і взаємна підтримка допоможуть кожній людині та кожній родині зберегти віру в завтрашній день, а нашим дітям і онукам — жити у вільній, сильній і незалежній Україні.

САМОТНЯ СТАРІСТЬ: ПРОБЛЕМА, ПРО ЯКУ ГОВОРЯТЬ ЗАНАДТО МАЛО

     Українське суспільство стрімко старіє. За даними Мінсоцполітики, в Україні проживає понад 9 мільйонів людей віком старше 60 років, а в сільській місцевості люди цього віку становлять близько третини населення. 

     Є ще одна цифра, над якою варто замислитися. За результатами дослідження HelpAge серед опитаних старших людей в Україні, 31% людей віком 60-69 років проживали самі, а серед тих, кому понад 70 років, – уже 51%.

     За кожним таким відсотком – конкретна людина. Її діти можуть жити в іншому місті, працювати далеко від дому, перебувати за кордоном чи служити. А батько або мама залишаються у своїй квартирі чи сільській хаті самі.

     Іноді найбільша потреба такої людини – навіть не гроші. Треба купити ліки, принести продукти, допомогти по господарству, записати до лікаря, дістатися до аптеки або просто мати когось, хто час від часу зайде і запитає: «Як Ви сьогодні?»

     Особливо відчутною ця проблема є у невеликих селах. Аптека чи лікарня можуть бути далеко, транспорт ходить не щодня, а можливості родичів регулярно приїжджати обмежені.

     Одним із можливих підходів може бути розвиток у громадах місцевих мереж турботи: взаємодії соціального працівника, сімейного лікаря, старости, волонтерів, громадських організацій та небайдужих сусідів. Така система дозволяє помічати людей, яким потрібна допомога, і не чекати критичної ситуації. Корисними тут можуть бути принципи соціократії – постійна взаємодія жителів, фахівців і місцевих служб для визначення реальних потреб конкретної громади та пошуку практичних способів допомоги.

     Ми звикли вимірювати розвиток дорогами, будівлями та економічними показниками. Але є ще один дуже важливий показник – чи залишається людина самотньою тоді, коли вже не може впоратися сама. Турбота про старших – це передусім про людяність. І часто вона починається з найпростішого: пам’ятати про тих, кому сьогодні нікому зателефонувати або постукати у двері.

     Зеновій Холоднюк, голови Селянської партії України

ТОРГІВЛЯ – ВАЖЛИВА ЛАНКА ШЛЯХУ ВІД ВИРОБНИКА ДО ЛЮДИНИ

      Продавці, касири, підприємці, працівники магазинів, ринків, аптек, складів і логістичних центрів щодня забезпечують завершальну  ланку великого економічного ланцюга – доставляють вироблений товар до споживача. Від їхньої роботи залежить доступність продуктів, ліків та інших необхідних товарів.

      Сьогодні торгівля працює у складних умовах. До звичних витрат додаються проблеми з логістикою, подорожчання енергії та пального, необхідність резервного живлення, витрати на охорону, зберігання, оренду та оплату праці.

      Особливого значення набуває безпека працівників і покупців. Доступ до укриттів, зрозумілі алгоритми дій під час небезпеки, резервне електроживлення та можливість швидко відновлювати роботу – це вже не додаткові переваги, а необхідні умови стабільної торгівлі.

      Не менш важливе питання – ціни. Ціна на полиці формується не лише в магазині. У ній закладені витрати на сировину, виробництво, електроенергію, пальне, транспортування, зберігання, оренду, зарплати та податки. Тому цінова доступність залежить від ефективності всього ланцюга — від виробника до споживача.

      Важливими залишаються конкуренція, розвиток українського виробництва, сучасна логістика, енергоефективність і скорочення непродуктивних витрат.

      Окреме питання – просте та зрозуміле оподаткування. Для малого магазину, сімейного бізнесу чи підприємця на ринку правила мають бути передбачуваними, цифровими та зручними. Звітність і касові процедури повинні забирати мінімум часу, щоб люди могли займатися своєю справою, а не нескінченною бюрократією.

      Особливо важливо підтримувати торгівлю у селах і невеликих громадах. Там магазин часто є не просто торговельною точкою, а робочим місцем, каналом збуту для місцевого виробника і фактично важливою частиною соціальної інфраструктури. Для мешканців віддалених сіл його закриття може означати десятки кілометрів дороги за найнеобхіднішим.

      Нормальна економіка працює тоді, коли виробнику вигідно виробляти, перевізнику – доставляти, підприємцю – продавати, працівнику – працювати, а споживачеві – мати вибір і прийнятну ціну.

      Тож сьогодні окрема подяка всім, хто працює у сфері торгівлі: продавцям, касирам, працівникам магазинів, ринків, аптек, складів і логістичних компаній. Їхня праця заслуговує на повагу, безпечні умови роботи, зрозумілі правила та можливості для розвитку.

Щиро вітаю з Успінням Пресвятої Богородиці!

У цей світлий день бажаю кожній родині Божого благословення, миру, здоров’я та душевного спокою.

Нехай Пресвята Богородиця оберігає наших рідних і близьких, захищає українських воїнів, підтримує тих,

хто переживає важкі випробування, та дарує надію тим, хто її найбільше потребує.

Нехай у наших серцях живуть віра, милосердя й любов, а в українських домівках – злагода, достаток і тепло.

Пресвята Богородице, бережи Україну, наш народ і кожну українську родину!

Зі святом! Миру, добра і Божої опіки!

Зеновій Холоднюк, голови Селянської партії України.

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: РОБІТНИЧА ПРОФЕСІЯ – СИЛЬНИЙ СТАРТ У ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ 

     Я переконаний: професійна освіта в Україні заслуговує більшої уваги й поваги. Тут молоді люди отримують не просто диплом, а реальну професію, практичні знання і навички, з якими можна починати самостійне життя.

     У 15–16 років хлопці, які опановують професію слюсаря в Хмельницькому професійному ліцеї, вже настільки добре розуміють будову техніки, що разом можуть практично зібрати автомобіль. Це найкраща демонстрація якості навчання: не лише знати, а вміти зробити власними руками. У Красилівському професійному ліцеї майбутні кухарі отримують підготовку, яка дозволяє самостійно готувати, дотримуватися технологій і стандартів якості та повноцінно працювати, зокрема забезпечуючи харчування працівників підприємств.

   Професійна освіта також готує зварювальників, електриків, швачок, механіків, будівельників, операторів обладнання. Без таких фахівців неможлива робота промисловості, аграрного сектору, будівництва, транспорту й сфери послуг.

   Особливо важливо, що вже у 17-18 років випускник може мати професію, працювати, отримувати власний дохід і водночас продовжувати професійно зростати.

   Тому професійним ліцеям важливо розвиватися як сучасним центрам підготовки кадрів для реального сектору економіки.

   Насамперед потрібно зберігати та оновлювати матеріально-технічну базу: майстерні, верстати, навчальну техніку, зварювальне обладнання, професійні кухні, швейне устаткування, лабораторії. Учень має навчатися на обладнанні, наближеному до того, з яким працюватиме на підприємстві.

   Важлива й тісніша співпраця ліцеїв із місцевим бізнесом. Підприємства можуть допомагати обладнанням, матеріалами та якісною виробничою практикою, а ліцеї – готувати фахівців, яких потребує місцева економіка.

   Не менш важливо підвищувати престиж робітничих професій. Хороший зварювальник, механік, кухар, електрик чи швачка – це висококваліфікований фахівець, праця якого має реальну економічну цінність.

   Коли у 17 років молода людина вже володіє професією і може заробляти своїми знаннями та майстерністю – це сильний старт у доросле життя.

ДИПЛОМ ЧИ МАЙБУТНЄ: ЩО СЬОГОДНІ ОБИРАЮТЬ АБІТУРІЄНТИ?

       Для сотень тисяч українських родин вступна кампанія виходить на фінішну пряму. Абітурієнти вже отримують рекомендації до зарахування, підтверджують вибір університетів і зовсім скоро стануть студентами. Для молодої людини це значно більше, ніж вступ до ЗВО. Це вибір майбутньої професії, напряму розвитку і власної життєвої траєкторії на роки вперед.

     У 2026 році до українських закладів вищої освіти подано майже 1,2 млн заяв Понад 212 тисяч вступників вже отримали рекомендації до зарахування, а станом на 10 серпня понад 159 тисяч підтвердили вибір місця навчання.

      За останніми даними, в українських ЗВО навчається близько 900 тисяч студентів. Водночас приблизно 115 тисяч українців здобувають вищу освіту за кордоном. Найбільше — у Польщі, де навчається понад 46 тисяч наших студентів.

      Це вже не просто освітня статистика. Молоді українці, які навчаються, працюють, займаються наукою чи створюють бізнес в інших країнах, поповнюють їхній людський та інтелектуальний потенціал.

      Для України це особливо важливо на тлі демографічних змін. Населення старіє, молодших поколінь стає менше, а міграція додатково скорочує майбутній кадровий потенціал країни. В країнах ЄС сьогодні перебувають мільйони українців, серед них – велика кількість дітей і підлітків, яким через кілька років обирати університет і країну для життя.

      Саме тому питання вибору професії набуває нового змісту. Молодій людині вже недостатньо думати лише про диплом. Варто запитувати: які знання та навички будуть потрібні через 5, 10 чи 20 років?

      Штучний інтелект, роботизація, біотехнології, енергетика, аграрні технології, медицина, інженерія та економіка даних швидко змінюють ринок праці. Справжня цінність університету сьогодні – навчити людину мислити, аналізувати, створювати нове і постійно вчитися.

      Всій молоді хочу побажати особисто: не бійтеся великих цілей. Вивчайте мови, технології, шукайте сильних викладачів, пробуйте себе в науці, бізнесі та громадських проєктах. Щиро бажаю знайти професію, яка приноситиме не лише дохід, а й відчуття сенсу праці. Нехай університет подарує вам знання, справжніх друзів і можливості, про які сьогодні ви ще навіть не здогадуєтеся. І де б ви не навчалися та не працювали, нехай Україна завжди залишається місцем, з яким ви пов’язуєте своє майбутнє.

     ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК, голова Селянської партії України

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК ФОП МАЄ ЗАЛИШИТИСЯ ПРОСТОЮ ФОРМОЮ ПІДПРИЄМНИЦТВА

     В Україні обговорюються суттєві зміни спрощеної системи оподаткування. Йдеться про перегляд груп ФОП, диференційовані ставки залежно від виду діяльності, розширення застосування ПДВ та посилення контролю за використанням спрощеної системи.

     Формально мова не йде про ліквідацію ФОП. Проте важливо, щоб у процесі реформування не було втрачено головну перевагу цієї форми підприємництва – простоту. Якщо невеликий бізнес отримає складніше адміністрування, значно вищі витрати та правила, наближені до загальної системи оподаткування, для частини підприємців така модель може втратити економічний сенс.

     Станом на середину 2026 року в Україні працюють понад 2,1 млн ФОПів. Це торгівля, послуги, фермерство, невеликі виробництва, перевезення, ІТ, ремонт, громадське харчування та багато інших сфер.     Для сотень тисяч людей ФОП – це можливість самостійно створити робоче місце, легально отримувати доходи та сплачувати податки.

     Спрощена система свого часу й запроваджувалася для того, щоб зробити підприємництво доступнішим і вивести значну частину самозайнятості з тіні. Саме тому будь-які зміни мають оцінюватися не лише з точки зору додаткових надходжень до бюджету, а й з огляду на їхній вплив на кількість підприємців, робочі місця, ціни та економіку громад.

     Водночас проблема використання ФОП для штучного дроблення великого бізнесу справді існує. Але тут необхідно чітко відрізняти реальний мікробізнес від схем оптимізації. Велика мережа, формально розділена на десятки підприємців, і людина, яка самостійно утримує магазин, майстерню, невелике кафе чи фермерське господарство, – це різні економічні явища і правила мають це враховувати.

     Особливо важлива роль малого підприємництва у селах і невеликих містах. Один підприємець там часто одночасно створює робочі місця, забезпечує населення товарами або послугами та сплачує податки до місцевого бюджету.

     Тому Україні потрібна така модель реформування спрощеної системи, яка одночасно обмежуватиме зловживання і збереже доступність підприємництва. Чіткі критерії штучного дроблення, ризик-орієнтовані перевірки, просте цифрове адміністрування, передбачувані ставки та достатній перехідний період можуть дати значно кращий результат, ніж просте збільшення податкового навантаження.

     ФОП – це передусім інструмент самозайнятості та розвитку малого бізнесу. Реформа має зробити його чеснішим і сучаснішим, але не складнішим настільки, щоб люди втрачали мотивацію працювати легально.

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: ТИМ, ХТО СЬОГОДНІ БУДУЄ НА ЗЕМЛІ, – ОКРЕМА ПОДЯКА

     Селянська партія України багато говорить про проблеми українського села – про нестачу грошей і людей, про наслідки війни, ризики, невизначеність, складну логістику та енергетичні загрози. Ми не лише озвучуємо проблеми, а й пропонуємо шляхи їх подолання. Але сьогодні хочу сказати про інше. Хочу подякувати українським аграріям, які саме зараз, під час війни, будують ферми, закладають сади, зводять теплиці, створюють переробні підприємства і впроваджують найсучасніші технології.

     Адже це зовсім інший рівень віри в Україну. Не словами, а мільйонами й мільярдами гривень інвестицій. Новими фермами. Садами, які дадуть повноцінний урожай лише через роки. Заводами, холодильними комплексами, сучасними енергетичними установками, елеваторами та автоматизованими системами управління. Люди вкладають кошти сьогодні, прекрасно розуміючи всі ризики, тому що бачать своє майбутнє саме тут.

     На Київщині, Волині, Житомирщині та в інших областях аграрні підприємства розширюють молочні комплекси, будують нові виробничі приміщення, інвестують у сучасне обладнання. Один з таких проєктів передбачає встановлення до 60 роботів для доїння, використання технології групового автоматизованого доїння Batch Milking. Це вже не ферма у звичному для нас розумінні, а сучасне високотехнологічне автоматизоване виробництво.

     На Тернопільщині реалізуються великі проєкти агропереробки та кормового виробництва. І саме це Україні особливо потрібно: не просто виростити зерно і зачасту в обхід державної казни продати його за кордон, а переробити тут, створити готовий продукт, робочі місця і залишити максимальну частину доданої вартості всередині країни.

     Розвиваються садівництво, ягідництво та тепличне господарство. Лише з початку 2026 року Мінекономіки схвалило 42 грантові проєкти на загальну суму 215,4 млн грн: 22 – у садівництві, ягідництві та виноградарстві та ще 20 – у тепличному господарстві. Станом на середину червня вже було профінансовано таких проєктів на 183 млн грн. За сухими цифрами стоять нові гектари садів, теплиці, системи зрошення, холодильники, обладнання та робочі місця у громадах.

     Але мене особливо тішить інше. Український аграрний бізнес дедалі частіше будує підприємство майбутнього одразу, а не намагається потім модернізувати підприємство минулого. Роботизоване доїння та автоматичне годування тварин, сенсори контролю мікроклімату, автоматизований полив і фертигація, GPS і точне землеробство, цифрові системи управління виробництвом уже стають складовими сучасного українського агровиробництва.

     До цього додається ще один надзвичайно важливий напрям – власна енергетика. Сонячні електростанції, накопичувачі електроенергії, біогазові установки, когенерація електрики й тепла поступово стають не розкішшю, а елементом виробничої безпеки. І саме агросектор має тут величезний потенціал. Гній, жом, силос, солома, рослинні та інші органічні відходи можуть бути не проблемою, а ресурсом – власним паливом, електроенергією і теплом. Біогазова когенерація дозволяє одночасно переробляти відходи, виробляти енергію та зменшувати залежність підприємства від зовнішніх мереж.

     І тут особливо помітний показовий парадокс. Держава дочекалася руйнівних наслідків масованих ракетних і дронових ударів, щоб по-справжньому заговорити про розподілену генерацію, хоча необхідність такої системи була очевидною значно раніше. Бізнес тим часом не чекав. Підприємці вже інвестували в резервне живлення, власну генерацію, сонячну енергетику, накопичувачі, біогаз і когенерацію, тому що для них енергетична автономність – не тема конференцій і презентацій, а питання виживання виробництва.

     Підприємець не може чекати чергової концепції, програми чи дорожньої карти. Корів треба доїти незалежно від того, є електроенергія в мережі чи немає. Молоко треба негайно охолодити. Холодильник із ягодами не можна вимкнути на кілька годин. У теплиці необхідно підтримувати температуру, вентиляцію та полив. Переробна лінія повинна працювати. Тому бізнес власними руками створює ту саму розподілену енергетику, про яку держава поки що переважно говорить.

     І це значно важливіше, ніж може здатися на перший погляд. Сучасна ферма, теплиця, елеватор або переробний завод із власною генерацією – це вже не просто підприємство. Це маленька автономна виробнича система громади. Вона виробляє продовольство, створює робочі місця, сплачує податки, частково забезпечує себе енергією, переробляє відходи і значно краще витримує удари агресора по великій централізованій енергосистемі.

     Саме так, на думку нашої команди, має виглядати нова українська аграрна економіка. Не сировинна, коли ми вирощуємо і продаємо найдешевшу ланку виробничого ланцюга. А технологічна, енергонезалежна і переробна, де українська сировина стає українським готовим продуктом, а додана вартість залишається в українській громаді.

     Посіяти поле – це інвестиція переважно в один сезон. Посадити сад – це рішення на десятиліття. Побудувати сучасну ферму – це рішення залишатися в Україні. А побудувати завод, оснастити його новітніми технологіями та створити власну енергетику – це вже рішення будувати тут майбутнє.

     Тому сьогодні без критики. Навпаки. Дякуємо українським фермерам, садівникам, тваринникам, тепличникам, переробникам, підприємцям та інженерам, науковцям, аграрним закладам освіти, які не чекають кращих часів, а створюють їх самі.

     Про таких людей Україні треба говорити значно частіше. 

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: УКРАЇНІ ПОТРІБЕН РЕАЛЬНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ СТАНДАРТ ВАРТОСТІ ЖИТТЯ

     Є цифри, до яких неможливо ставитися просто як до рядків у державному бюджеті.

     У 2026 році прожитковий мінімум на одну особу становить 3209 гривень на місяць. Для працездатної людини – 3328 гривень, для людини, яка втратила працездатність, – 2595 гривень. Для дітей до 6 років – 2817 гривень, від 6 до 18 років – 3512 гривень. Саме такі офіційні соціальні стандарти діють сьогодні в Україні.

     А тепер спробуємо відійти від бюджетних таблиць і подивитися на звичайне життя. 3209  гривень – це приблизно 100 гривень на день. На ці гроші людина має харчуватися, купувати ліки та засоби гігієни, одяг, оплачувати транспорт, зв’язок та інші необхідні щоденні витрати.

     Але найбільше мене вражає навіть не сама цифра 3209. Проаналізуємо, як держава змінювала прожитковий мінімум протягом останніх років.

     На початку 2020 року загальний прожитковий мінімум становив 2027 грн, а для людини, яка втратила працездатність, – 1638 грн. Від початку 2020-го до 2026 року загальний прожитковий мінімум збільшився приблизно на 58% – з 2027 до 3209 грн. Майже так само – приблизно на 58% – зріс показник для осіб, які втратили працездатність: із 1638 до 2595 грн.

    На перший погляд, зростання є. Але тепер порівняймо його із тим, що відбувалося з цінами на їжу. За даними Держстату, у 2021 році продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 12,7%, у 2022-му – ще на 34,4%. Найбільше зросли ціни на яйця, фрукти та рибу. У 2024 році продовольча інфляція становила близько 14%, особливо подорожчали молоко, масло, олія, хліб та овочі. У 2025 році продукти додали ще 10,2%, зокрема суттєво зросли ціни на м’ясо, рибу, олію та фрукти. У 2026 році зростання продовжилося: за півроку продукти подорожчали ще на 5,9%, найбільше — овочі, фрукти, риба та олія.

      Якщо скласти цю динаміку за роками, картина виходить дуже показовою: від 2020 року до середини 2026-го ціни на продукти харчування та безалкогольні напої фактично більш ніж подвоїлися – орієнтовно на 109%. А загальний прожитковий мінімум від грудня 2020 року до 2026 року зріс лише приблизно на 47% – з 2189 до 3209 гривень.

     Ось у цьому, на мою думку, і полягає головна проблема. Їжа подорожчала більш ніж удвічі, а базовий соціальний стандарт – менш ніж наполовину.

     Особливо ганебно показовим вважаю рішення заморозити прожитковий мінімум на два роки: протягом усього 2024-го і всього 2025 року загальний показник залишався на рівні 2920 грн, для працездатних осіб – 3028 грн, для тих, хто втратив працездатність, – 2361 грн. На цьому тлі особливо дисонансно виглядає інше питання: за той самий період народні обранці суттєво підвищили собі рівень грошового забезпечення – через зростання посадових окладів та надбавок. І за цей час ціни, звичайно, ніхто не заморожував.

     Саме тому питання просте: що сьогодні насправді означає слово «прожитковий»? Якщо офіційний показник систематично відстає від реальної вартості продуктів та інших базових потреб людини, він поступово втрачає свій первісний соціально-економічний зміст.

     Я переконаний: Україні необхідно відмовлятися від практики, коли прожитковий мінімум перетворюється переважно на технічну цифру для бюджетних розрахунків. Потрібен реальний соціальний стандарт вартості життя, який регулярно переглядатиметься відповідно до фактичної зміни вартості продуктів харчування, непродовольчих товарів, транспорту, житлових та інших необхідних послуг. Причому механізм його визначення має бути відкритим для суспільства.

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: МІЛЬЯРДИ «ГУЛЯЮТЬ» РАХУНКАМИ, ПОКИ КИЇВ ГОТУЄТЬСЯ МЕРЗНУТИ

     Поки Україна готується до чергової воєнної зими, 1,25 мільярда гривень, які мали посилити енергостійкість Києва, місяцями «гуляли» казначейськими рахунками через бюрократичну плутанину. Така ситуація є неприпустимою для держави, що четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни.

     Передаючи 1,25 млрд грн на підготовку Києва до зими, столиця розраховувала отримати резервні джерела тепла та реальний захист мільйонів людей. Натомість кошти кілька місяців залишалися заблокованими через відсутність механізму їх використання. Це не просто бюрократична помилка, а свідчення слабкої координації державного управління в умовах війни.

     Найбільша проблема полягає в тому, що лише після перерахування коштів почали з’ясовувати, чи існує законний механізм їх використання. У результаті 1,25 млрд грн місяцями не працювали на енергетичну безпеку столиці. Для країни, яка четвертий рік живе в умовах повномасштабної війни, це неприпустимо.

     Водночас відповідальність не варто покладати лише на одну сторону. Міська влада, Державне агентство відновлення та Міністерство фінансів мали ще до передачі коштів узгодити всі юридичні й організаційні процедури. Ми бачимо не окрему помилку, а системну неузгодженість між органами влади.

     Саме тому потрібні не пошуки винних, а зміна підходів. Команда Селянської партії України:

     1). обов’язкову міжвідомчу юридичну експертизу таких рішень,

     2). спрощений механізм фінансування критичної інфраструктури в умовах воєнного стану,

     3). персональну відповідальність дотичних чиновників за безпідставне блокування коштів.

     Україні, на мою думку, потрібна соціократія – модель управління, у якій державна влада, місцеве самоврядування, експерти та громадяни є повноправними учасниками ухвалення рішень і громадського контролю за їх виконанням. Саме така система мінімізує бюрократію та не дозволяє перекладати відповідальність між відомствами.  Адже людей не цікавить, яке відомство написало правильний лист. Їх цікавить головне – чи буде взимку тепло в їхніх оселях.

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА: ЯК ПОВЕРНУТИ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІ СЕЛА 

      Найбільша загроза українському селу – не руйнування, а безлюддя. Зруйнований будинок можна відбудувати. Дорогу – відремонтувати. Школу – відновити. Але якщо із села виїхали молоді родини, не народжуються діти, немає роботи і закриваються соціальні заклади – повертати життя стає дедалі важче. 

     Демографічна криза – одна з найменш обговорюваних, але найбільш стратегічних проблем України. Особливо гостро вона проявляється у селах і малих громадах. Молодь виїжджає до великих міст або за кордон, люди старшого віку залишаються самі, а суцільні населені пункти поступово зникають із карти України. 

      Масштаб проблеми найкраще показують цифри. За оцінкою Фонду ООН у галузі народонаселення, з 2014 року чисельність населення України скоротилася приблизно на 10 мільйонів осіб. За даними урядової Стратегії демографічного розвитку, на початок 2022 року в Україні проживало близько 42 мільйонів людей, а в липні 2024 року — вже 35,8 мільйона, з яких лише 31,1 мільйона перебували на підконтрольній Україні території. 

      Ще тривожніша ситуація з народжуваністю. У 2021 році на одну жінку припадало в середньому 1,16 дитини, а під час повномасштабної війни цей показник знизився приблизно до 0,9-1 дитини. Для простого відтворення населення потрібно щонайменше 2,1 дитини на одну жінку. Водночас частка українців віком понад 65 років зросла з майже 18% у 2021 році до близько 22% у 2024 році. Україна не лише втрачає населення – вона стрімко старіє. 

      Для українських сіл ці процеси особливо небезпечні. Саме із сільських громад найчастіше виїжджають молоді й працездатні люди, тоді як залишаються переважно люди старшого віку. Через це скорочення населення швидко призводить до закриття дитячих садків, шкіл, медичних пунктів, магазинів і транспортних маршрутів. А коли зникає базова інфраструктура, повернути молоду сім’ю до села стає ще складніше. 

      Я переконаний: політика відродження села повинна починатися не з гучних форумів і красивих презентацій, а з підтримки молодої сім’ї. 

      Молода родина залишиться в селі або повернеться туди лише тоді, коли матиме нормальне житло, стабільну роботу, дитячий садок, школу, медичну допомогу, транспортне сполучення та впевненість у завтрашньому дні. 

     Тому Селянська партія України пропонує комплексну державну програму повернення життя в українські села. 

      По-перше, необхідно запровадити доступне житло для молодих сімей, спеціалістів і ветеранів, які готові жити та працювати у сільських громадах. Це можуть бути пільгові кредити, компенсація частини вартості будівництва або придбання житла, відновлення покинутих будинків і передача комунального житла на прозорих умовах. 

      По-друге, у громаді, де немає дитячого садка, школи, фельдшерського пункту чи безпечного підвезення дітей, демографічного відродження не буде. Не можна закликати молоді сім’ї народжувати дітей, одночасно закриваючи заклади, від яких залежить їхнє повсякденне життя. 

      По-третє, село потребує роботи. Не лише сезонної та низькооплачуваної. Потрібно стимулювати створення малих переробних підприємств, фермерських господарств, кооперативів, сервісних компаній, соціальних підприємств і дистанційних робочих місць. Державна підтримка має надаватися тим, хто створює робочі місця безпосередньо у громадах. 

      Особливу увагу необхідно приділити ветеранам. Після повернення з війни вони повинні отримати не байдужість і бюрократію, а можливість започаткувати власну справу, отримати землю, житло, професійну підготовку, медичну та психологічну підтримку. Українські села можуть стати місцем нового початку для тисяч захисників і їхніх родин. 

      Окреме завдання – повернення українців із-за кордону. Люди повернуться не через заклики чи докори. Вони повернуться туди, де є безпека, житло, робота, якісна освіта для дітей, медицина та зрозумілі перспективи. Кожна громада повинна мати власну програму повернення своїх жителів і залучення нових родин. 

      Такі рішення не можна ухвалювати лише в столичних кабінетах, не почувши самі громади. Запропонована Селянською партією України соціократія має стати практичним механізмом вироблення рішень разом із людьми — молодими сім’ями, ветеранами, підприємцями, освітянами, медиками та українцями, які перебувають за кордоном. Саме через постійний зворотний зв’язок, місцеві ради участі, відкриті обговорення та спільну відповідальність можна визначити, що конкретно потрібно кожній громаді для повернення людей, створення робочих місць і відновлення повноцінного життя в селі. Такий підхід відповідає принципам соціократії — коли рішення виробляються не замість людей, а разом із ними. 

      Відродження села – це не романтика і не повернення в минуле. Це питання продовольчої безпеки, збереження територій, розвитку громад, народжуваності та самого майбутнього України. 

      Село житиме там, де житиме молода сім’я. Де народжуватимуться діти. Де ветеран матиме гідне майбутнє. Де праця даватиме достаток, а держава – не заважатиме, а допомагатиме.        Україна не повинна допустити, щоб після перемоги ми отримали вільну, але безлюдну землю. 

ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК: МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ПОЧИНАЄТЬСЯ У ШКОЛІ — З ДОВІРИ, ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СПІЛЬНИХ РІШЕНЬ

     Поки увагу українського суспільства знову штучно відволікають на політичні суперечки та гучні заяви, Селянська партія України турбується про проблеми людей. 

     До початку нового навчального року залишається лише один місяць. Ще є час не просто завершити косметичні ремонти, а реально підготувати школи до навчання. Сьогодні батька  хочуть бути впевненими, що їхня дитина навчатиметься у безпечній, сучасній та готовій до будь-яких викликів школі.

      На жаль, щороку ми бачимо одну й ту саму картину. За даними громадського моніторингу, понад 40% шкільних укриттів в Україні потребують дооблаштування або ремонту, близько 30% сільських шкіл мають проблеми з транспортним підвезенням учнів, а майже кожна п’ята школа стикається з нестачею педагогів. Про проблеми зі шкільними укриттями, транспортом, опаленням, харчуванням чи нестачею педагогів люди нерідко дізнаються лише напередодні 1 вересня, коли щось змінити вже майже неможливо. А рішення щодо розвитку школи часто ухвалюються без участі громади.

     Селянська партія України переконана: школу потрібно готувати разом із людьми, а не лише силами чиновників.

     Саме тому ми пропонуємо започаткувати в кожній громаді «Шкільну громаду» — відкриті збори за участю батьків, педагогів, учнів старших класів, представників місцевої влади, поліції, ДСНС та медиків. Саме там мають обговорюватися проблеми кожної школи, визначатися пріоритети та затверджуватися відкритий план підготовки до нового навчального року.

      Друга пропозиція — громадський аудит готовності шкіл. До 25 серпня кожна школа повинна публічно прозвітувати про стан укриття, готовність навчальних кабінетів, системи опалення, забезпечення Інтернетом, організацію харчування, підвезення учнів та використання бюджетних коштів. Батьки мають право знати реальний стан справ, а не чути красиві звіти після початку навчання.

     Третя пропозиція — створення «Шкільного бюджету громади». Частину коштів на розвиток освіти повинні розподіляти самі жителі громади через відкриті консультації та голосування. Саме люди краще знають, що сьогодні важливіше для їхньої школи: новий автобус, комп’ютерний клас, спортивний майданчик, ремонт їдальні чи сучасне укриття.

     Окремої уваги потребує питання підвезення дітей. Сьогодні в Україні функціонує близько 14 тисяч шкільних автобусів, ще приблизно 2–3 тисячі одиниць транспорту залишаються критично необхідними для повного покриття сільських маршрутів. Для багатьох сільських громад шкільний автобус — це не зручність, а єдина можливість дитині щодня безпечно дістатися до школи. Тому ми виступаємо за державну програму оновлення парку шкільних автобусів із пріоритетом для сільських територій, щоб жодна дитина не втрачала можливість навчатися через відсутність транспорту.

     Також варто наголосити і на ще одній критичній проблемі — шкільному харчуванні. У багатьох громадах якість харчування залишається нерівномірною: десь діти отримують збалансовані гарячі обіди, а десь — мінімальні набори або страви сумнівної якості. Часто бракує сучасного обладнання в їдальнях, належного контролю за постачанням продуктів та прозорості закупівель. Шкільне харчування — це не формальність, а щоденне питання здоров’я дітей, і воно має бути однаково якісним у кожній школі, незалежно від регіону.

     1 вересня 2026 року до шкіл України підуть близько 3,5 мільйона дітей, з них приблизно 252 тисячі — першокласники. Це не просто статистика. Це майбутнє нашої держави, яке вже стоїть на порозі школи.

     Саме тому школа має стати справжнім центром життя громади. Саме так працює ініційована СелПУ соціократія — коли рішення щодо школи мають ухвалюватись спільно громадою, а не лише чиновниками. Саме так ми бачимо розвиток українських міст, селищ і сіл.

     Не люблю, коли змінюють традиційні дати професійних свят. І сьогоднішній День медичного працівника ми відзначаємо по-новому з 2023 року. Але медикам можна і треба дякувати щодня. Адже саме ви щоденно стоїте на варті найдорожчого — людського життя і здоров’я, даруючи людям надію, підтримку та шанс на одужання.

    Дорогі медичні працівники! Прийміть слова щирої вдячності за вашу самовіддану працю, професіоналізм, витримку й людяність. Нехай у ваших родинах панують мир, добро і благополуччя, а кожен день приносить повагу, вдячність пацієнтів, міцне здоров’я та нові сили для благородної справи служіння людям.

     Голова Селянської партії України Зеновій Холоднюк

     Питання про те, яким буде завтрашній день України, дедалі частіше турбує кожного українця.

     Чи залишиться Україна демократичною, вільною і справедливою державою? Чи матимуть наші діти можливість жити, працювати й створювати сім’ї на рідній землі? Чи не втратять громадяни право впливати на рішення, від яких залежить їхнє життя?

     Маємо чесно визнати: демократія в тому вигляді, у якому вона сьогодні функціонує в Україні, не забезпечує повною мірою реалізацію прав і свобод усіх громадян.

     Людина голосує раз на кілька років, але після виборів майже не впливає на дії влади. Політики дають обіцянки, однак часто не несуть відповідальності за їх невиконання. Рішення, які стосуються мільйонів людей, нерідко ухвалюються вузьким колом посадовців без належного суспільного обговорення.

     Особливо небезпечно це в умовах війни, коли влада природно концентрує більше повноважень. Якщо суспільний контроль слабшає, тимчасові обмеження можуть поступово перетворитися на постійну систему. Так виникає загроза автократії – держави, у якій головні рішення залежать не від громадян, а від однієї людини або вузького кола осіб.

     Водночас війна – далеко не єдина загроза нашому майбутньому.

🚨Україна переживає надзвичайно глибоку демографічну кризу. За оцінками ООН, від 2014 року населення України скоротилося приблизно на 10 мільйонів осіб, а рівень народжуваності впав нижче однієї дитини на одну жінку. Для простого відтворення населення необхідно приблизно 2,1 дитини.

🚨Історично низький показник народжуваності становить близько 0,9 дитини на одну жінку, а середня очікувана тривалість життя внаслідок війни та погіршення соціальних умов знизилася орієнтовно до 64 років.

🚨Українське населення старіє. Майже 9 мільйонів громадян належать до старших вікових груп. Це означає зростання навантаження на пенсійну систему, медицину, соціальні служби та працююче населення.

🚨На кінець 2025 року понад 5,9 мільйона українців залишалися за кордоном, а ще близько 3,7 мільйона були внутрішньо переміщеними особами. Значна частина тих, хто виїхав, – це жінки, діти, молоді спеціалісти та люди працездатного віку, без яких неможливе повноцінне відновлення країни.

🚨Близько 37% населення України перебуває за межею бідності. Це не просто статистика. Це мільйони родин, які змушені економити на харчуванні, лікуванні, освіті дітей і найнеобхідніших речах.

     До цього додаються руйнування житла та інфраструктури, скорочення промислового виробництва, втрата робочих місць, дефіцит кваліфікованих працівників, нерівність між регіонами, занепад багатьох сіл і малих міст, недовіра до державних інституцій, корупція та дедалі більша відстань між владою і громадянами.

     У таких умовах політичні партії не можуть залишатися виборчими проєктами, створеними під конкретного вождя, олігарха або фінансову групу.

     Партія повинна будуватися навколо ідеології, світоглядних цінностей, чіткого бачення розвитку держави та конкретних ідей, які вона пропонує суспільству.

     Селянська партія України має одну з найдовших історій серед українських політичних сил, але сьогодні це оновлена партія.

     У наших лавах – звичайні люди: лікарі, освітяни, соціальні працівники, підприємці, фермери, науковці, представники місцевого самоврядування. Вони живуть і працюють у селах, селищах та містах по всій Україні.

     Ці люди не спостерігають за проблемами країни з високих кабінетів. Вони щодня стикаються з ними у лікарнях, школах, університетах, підприємствах, громадах і власних родинах.

     Протягом останнього року Селянська партія України проводить активну аналітичну та просвітницьку роботу. Ми спілкуємося з людьми у громадах, вивчаємо їхні проблеми, досліджуємо причини й можливі наслідки кризових явищ, шукаємо практичні рішення.

     Результатом цієї роботи став важливий висновок: найкращою моделлю суспільного розвитку для України може стати соціократія.

     Соціократія – це не заперечення демократії. Це її розвиток.

     Простими словами, соціократія означає владу суспільства, а не владу над суспільством.

     За такої моделі люди не лише обирають президента, депутатів чи місцевих голів, а постійно беруть участь у підготовці, обговоренні та контролі виконання рішень.

     Громади, професійні спільноти, трудові колективи, громадські організації, підприємці, науковці, лікарі, освітяни та соціальні працівники повинні мати реальний голос у питаннях, які безпосередньо їх стосуються.

      Рішення мають ухвалюватися не одноосібно, не кулуарно і не за принципом політичної доцільності, а через діалог, аргументи, взаємну відповідальність і пошук суспільної згоди.

     Україні потрібна не влада вождів, а влада відповідального суспільства.

     Не люди повинні служити державній машині – держава повинна служити людям.

     Саме таку Україну пропонує будувати Селянська партія України, в якій сильні громади, відповідальні громадяни та справедлива держава.

     Зеновій Холоднюк, голова Селянської партії України

З Днем Української Державності!

Шановні співвітчизники!

     Щиро вітаю вас із Днем Української Державності — святом, яке нагадує нам про тисячолітню традицію українського державотворення та незалежність нашого народу.

     Державність — це не лише прапор, герб чи кордони. Передусім це повага до Конституції України та законів, верховенство права, відповідальність влади перед народом, повага до кожного громадянина України, його честі, гідності, прав і свобод. Це єдність суспільства, справедливість, взаємна довіра, сильні громади, підтримка тих, хто працює, захищає землю, виховує дітей і щоденно своєю працею зміцнює нашу державу.

     Сьогодні, коли Україна проходить через найважчі випробування, ми особливо гостро усвідомлюємо справжню ціну державності. Вона вимірюється мужністю наших захисників і захисниць, самовідданістю волонтерів, працею аграріїв, медиків, учителів, підприємців, науковців і мільйонів українців, які не втрачають віри у майбутнє своєї країни. Наш спільний обов’язок — берегти і зміцнювати демократичні інститути, забезпечувати неухильне дотримання закону, розвивати економіку і створювати країну, в якій кожна людина почуватиметься захищеною, вільно та в мирі зможе реалізувати свій потенціал.

     Бажаю всім українцям миру, єдності, добробуту, незламної віри і нових звершень заради сильної, справедливої і квітучої України!

     З повагою,

     Зеновій Холоднюк

     Голова Селянської партії України

Дорогі співвітчизники!

Від імені Селянської партії України щиро вітаю вас із Днем Конституції України!

28 червня – це день, коли ми згадуємо не лише про ухвалення Основного Закону нашої держави. Це день, коли кожен із нас замислюється над тим, якою ми хочемо бачити Україну сьогодні і якою передамо її нашим дітям та онукам.

Конституція утверджує найвищі цінності – людську гідність, свободу, демократію, справедливість і верховенство права. Саме ці принципи є фундаментом сильної, незалежної та успішної держави.

Сьогодні, коли Україна проходить через найважчі випробування своєї новітньої історії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну незалежності та відповідальності кожного перед своєю країною. Захищаючи державу, ми захищаємо і ті конституційні права та свободи, які роблять нас вільною європейською нацією.

Для СелПУ майбутня Україна – це держава сильних громад, успішних міст, селищ і сіл, шанобливого ставлення до людини праці, вільного підприємництва, ефективної економіки та перш за все миру. Саме на цих цінностях має будуватися сучасна українська державність, закладена Конституцією України і зміцнена прагненнями та героїчними зусиллями і працею нашого народу.

Переконаний, що лише взаємною довірою та любов’ю до України ми зможемо побудувати сильну, заможну і справедливу державу, в якій закон служить людині, а людина – своїй країні та своєму народові.

Бажаю всім українцям миру, міцного здоров’я, добробуту, нових звершень, віри у власні сили та якнайшвидшої Перемоги України.

З Днем Конституції України! Нехай Основний Закон і надалі буде міцною опорою нашої державності, а Україна – державою, в якій хочеться жити, працювати, виховувати дітей і будувати майбутнє.

Слава Україні!

Голова Селянської партії України                                        Зеновій ХОЛОДНЮК

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР НАТАЛІЇ ЛОБАСТОВОЇ: МИСТЕЦТВО, ЯКЕ ОБʼЄДНУЄ СУСПІЛЬСТВО 

     5 червня 2026 року голова Селянської партії України Зеновій Холоднюк та перший заступник голови партії Андрій Шинькович на запрошення поетеси, волонтерки та радниці голови Київської обласної ради Наталії Лобастової взяли участь у її благодійному творчому вечорі, який відбувся в місті Борисполі.

     Захід об’єднав шанувальників поезії, музики та українського слова. Упродовж вечора панувала тепла творча атмосфера, а гості мали змогу насолодитися авторськими музичними творами, присвяченими родині, любові, людським цінностям, патріотизму та незламності українського духу.

     Від імені Селянської партії України Зеновій Холоднюк привітав Наталію Лобастову та висловив щиру вдячність за її багаторічну творчу, волонтерську й громадську діяльність. Він побажав поетесі міцного здоров’я, невичерпного натхнення, нових творчих звершень та успішної реалізації благодійних і культурних проєктів.

     Учасники заходу відзначили важливість розвитку української культури та підтримки творчих ініціатив, які сприяють єднанню суспільства в умовах війни та сучасних викликів.

     «Культура і творчість сьогодні відіграють надзвичайно важливу роль в об’єднанні українського народу, зміцненні морального духу та збереженні національної ідентичності», — наголосив Зеновій Холоднюк.

      Зібрані на заході кошти прямо на сцені були передні військовим, які захищають Україну від ворога. Благодійний творчий вечір став ще одним свідченням того, що українське мистецтво продовжує надихати, підтримувати та гуртувати людей у складний для держави час.

    Позиція Селянської партії України щодо транспортної інфраструктури та тарифів на громадський транспорт у Києві

     Селянська партія України виступає за доступний, соціально справедливий та економічно обґрунтований громадський транспорт, який має бути не джерелом перекладання фінансових проблем міста на плечі людей, а базовою суспільною послугою для кожного киянина.

     Ми вважаємо, що:

• мешканці віддалених районів столиці – Троєщини, Лісового масиву, Виноградаря, Борщагівки, Академмістечка, Теремків, Осокорків, Позняків, Харківського масиву, Бортничів, Корчуватого, Жулян, Чапаєвки (Віта-Литовської) та інших територій, де люди щодня витрачають значний час і кошти на дорогу до роботи, не повинні нести непропорційний фінансовий тягар через недоліки транспортної інфраструктури;
• різке підвищення вартості проїзду є особливо болючим для мешканців спальних районів, які вимушені здійснювати кілька пересадок та щоденно користуватися громадським транспортом;
• громадський транспорт має залишатися доступним для людей із середніми та низькими доходами, адже саме працюючі кияни формують бюджет міста через податки;
• міська влада повинна не лише утримувати доступні тарифи, а й системно розвивати транспортне сполучення між периферійними районами та центром, створювати швидкі пересадкові вузли, нові маршрути та підвищувати якість перевезень;
• мешканці віддалених районів не можуть ставати «заручниками географії», коли відстань до місця роботи автоматично означає більший удар по сімейному бюджету.

     Селянська партія України підтримує:

1. Мораторій на необґрунтоване підвищення тарифів до проведення відкритого економічного аудиту транспортної системи столиці.
2. Пріоритетний розвиток транспортної інфраструктури віддалених районів Києва – насамперед лівобережних масивів та густонаселених спальних районів, які мають обмежене транспортне сполучення.
3. Соціально справедливі тарифи, що враховують рівень доходів населення, регулярність користування транспортом та потребу щоденного доїзду на роботу.
4. Прозорість формування тарифів – кияни мають право знати, як формується ціна проїзду та як використовуються кошти громади.
5. Міські програми підтримки мобільності: доступні проїзні, знижки для регулярних пасажирів, підтримка студентів, працівників бюджетної сфери, пенсіонерів та соціально вразливих груп.

     Команда СелПУ переконана: Київ має розвиватися не лише від центру до центру. Сильна столиця – це місто, де житель Троєщини, Борщагівки, Виноградаря чи Бортничів має такі ж можливості для доступного пересування, як і мешканець центральних районів. Громадський транспорт має об’єднувати місто, а не поглиблювати соціальну нерівність.

Дорогі співвітчизники! Шановні друзі!

     Щиро вітаю вас від себе особисто та від імені Селянської партії України з світлими та величними святами — Воскресінням Христовим, Пасхою та Великоднем!

     Ці благословенні дні наповнюють серця вірою, надією та любов’ю, нагадуючи про незмінні істини — торжество життя, силу добра і перемогу світла. Воскресіння Христове символізує духовне оновлення, відродження та непохитну віру, що допомагає долати випробування.

     Для українського народу, який віками оберігає свою землю, традиції та духовну спадщину, Великдень є глибоким уособленням єдності, витривалості та національного піднесення. У ці непрості часи особливо важливо зберігати згуртованість, підтримувати одне одного та впевнено дивитися у майбутнє.

     Нехай благодать Воскресіння Христового дарує вам душевний спокій, віру в краще та натхнення. Нехай у кожній оселі панують гармонія, тепло й добробут, а наша рідна земля розвивається і міцніє завдяки працьовитості та єдності її людей.

     Бажаю вам міцного здоров’я, духовної наснаги, щирої радості та Божої опіки!

     Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З повагою,

Зеновій Холоднюк, 

Голова Селянської партії України

Шановні співвітчизники! Дорогі друзі!

     Від імені Селянської партії України щиро вітаю всіх, хто відзначає Паску та Воскресіння Христове за григоріанським календарем.

     Український народ – це не лише багатонаціональна та багатомовна спільнота. Ми – народ багатоконфесійний, у якому переплітаються різні традиції, віра та духовні шляхи. На думку команди Селянської партії України, у різноманітності українців наша сила, а не причини для розбрату: різні традиції, мови, дати свят, обряди й навіть думки – це наше право і водночас спільне багатство та джерело розвитку, а не привід для конфронтації чи поділу на своїх і чужих. У цьому році близько 2 мільйонів громадян України святкують це світле свято саме 5 квітня. 

     Воскресіння Христове символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою, надії над відчаєм. Саме ці сенси сьогодні особливо близькі кожному українцю.

     Бажаю всім вам передусім миру – такого простого і водночас найціннішого блага. Бажаю єдності – між людьми, громадами, поколіннями. Нехай у ваших домівках панують тепло, злагода та взаєморозуміння, а серця наповнюються вірою, любов’ю та впевненістю у завтрашньому дні.

     Нехай це свято принесе оновлення, сили та натхнення для спільної праці задля майбутнього України.

Христос воскрес!

З повагою,

Зеновій Холоднюк,

Голова Селянської партії України

ВІТАННЯ ГОЛОВІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СЕЛЯНСЬКОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

     Шановний Назарію Миколайовичу!

     Від імені команди Селянської партії України щиро вітаємо Вас із Днем народження!

     Висловлюємо Вам глибоку повагу та вдячність за Вашу відданість справі, принципову позицію та невтомну працю задля розвитку українського села й захисту інтересів селянства.

     Бажаємо Вам міцного здоров’я, життєвої енергії, наснаги й нових вагомих здобутків. Нехай усі Ваші ініціативи знаходять підтримку, а кожен день приносить нові можливості для реалізації задуманого.        Нехай поруч завжди будуть надійні однодумці, а в родині панують мир, злагода та добробут.

     Зеновій ХОЛОДНЮК,

     голова Селянської партії України

Дорогі українці!

     Від імені Селянської партії України вітаю вас із Благовіщенням Пресвятої Богородиці – святом надії, відповідальності й вибору.

     Благовіщення – це не лише добра звістка. Це момент, коли потрібно приймати рішення, від якого залежить майбутнє. Сьогодні така мить – у всієї України.

     Ми маємо не лише вистояти у війні, а й змінити країну так, щоб після повернення миру люди жили гідно: щоб праця на українській землі давала достаток, щоб ціни були справедливими, а держава захищала і кордони, і добробут родин.

     Нехай це свято додасть нам віри, єдності й рішучості діяти. Бо добра звістка приходить тоді, коли є воля її здійснити.

     Бажаю кожній родині миру, захисту і впевненості в завтрашньому дні.

     Зі святом Благовіщення!

     Разом вистоїмо!

     Разом змінимо країну!

Зеновій ХОЛОДНЮК,

голова Селянської партії України

     Щиро вітаємо голову Тернопільської обласної організації Селянської партії України Павла Васильовича Холоднюка з Днем народження!

     Павло Васильович — це приклад відповідального лідерства, принциповості та відданості ідеалам, які об’єднують нашу партію. Його щоденна праця, активна громадянська позиція та послідовність у відстоюванні інтересів людей є вагомим внеском у розвиток Селянської партії України та зміцнення її авторитету.

     Завдяки його професіоналізму, наполегливості та вмінню об’єднувати однодумців реалізуються важливі ініціативи, спрямовані на підтримку сільських громад, розвиток регіону та захист прав селян.

     Команда Селянської партії України щиро бажає Павлу Васильовичу міцного здоров’я, невичерпної енергії, мудрості у прийнятті рішень і нових досягнень у відповідальній діяльності.

     Нехай і надалі Ваша праця приносить вагомі результати, а поруч завжди будуть надійні партнери та підтримка однодумців!

     З повагою

     команда Селянської партії України

СЛОВО ШЕВЧЕНКА ТВОРИЛО УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ 

     Сьогодні, коли ми згадуємо Тараса Шевченка, важливо говорити не лише про поета, а про людину, яка фактично стала архітектором української національної свідомості. Шевченко першим потужно і безкомпромісно сказав українцям: ви — народ, а не «населення». У часи, коли українська мова витіснялася, а українську історію намагалися стерти, його слово стало моральним хребтом нації.

     Селянська партія України наголошує, що особливо важливо пам’ятати, що Шевченко говорив від імені простих людей — селян, хліборобів, тих, на чиїх плечах століттями трималася Україна. Він підняв голос за гідність людини праці, за право українського селянина бути господарем на своїй землі. Фактично саме через його творчість селянство вперше усвідомило себе не лише соціальним станом, а частиною великого українського народу.

     Його поезія стала не просто літературою — вона стала політичною програмою майбутньої України. У ній звучали ідеї свободи, справедливості, національної гідності та власної держави задовго до того, як про це почали говорити політики.

     Тому для нас, представників Селянської партії України, постать Шевченка має особливе значення. І сьогодні, коли Україна відстоює свою свободу, його слова знову звучать як дороговказ: народ, який пам’ятає своє коріння і поважає свою землю, ніколи не буде переможений.

     Зеновій ХОЛОДНЮК,

     Голова Селянської партії України

     На розгляд депутатів було внесено 15 питань. Зокрема, депутатами були прийняті рішення про затвердження звіту про виконання районного бюджету Бориспільського району за 2025 рік, про затвердження плану роботи Бориспільської районної ради на 2026 рік, про затвердження списку присяжних Бориспільського міськрайонного суду Київської області та прийняли ряд рішень щодо життєдіяльності району.           В ході сесійного засідання депутати затвердили районну Програму забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на 2026-2027 роки, яка попередньо була розглянута на профільній комісії районної ради. Голова районної ради Антон Мотрич прозвітував про свою роботу за 2025 рік та за підсумками обговорення звіту депутати взяли його до відома. Також депутати заслухали звіт про роботу керівників комунальних підприємств районної ради.   

     Лідер Селянської партії України Зеновій ХОЛОДНЮК урочисто відзначив голову Київської обласної організації СелПУ почесною подякою за вагомий внесок у розвиток партійної структури в регіоні, активну громадсько-політичну діяльність та послідовний захист інтересів сільських громад. Під час вручення Зеновій ХОЛОДНЮК зазначив, що саме завдяки відповідальній позиції, професіоналізму й наполегливій праці Романа Івановича вдалося розширити співпрацю з громадами Київщини та посилити авторитет партії в області.

Вітання першого заступника голови Селянської партії України, народного депутата України 8-го скликання, кандидата економічних наук

Андрія Шиньковича

      Шановний Андрій Васильович!

     Щиро вітаємо Вас із Днем народження!

     Для нас велика честь працювати поруч із Вами задля розвитку Селянської партії України та зміцнення економічної основи держави. Ваш досвід народного депутата України 8-го скликання став важливим внеском у формування відповідальної економічної політики.

     Як кандидат економічних наук, Ви поєднуєте глибоке фахове знання з практичним баченням реальних потреб людей. Ваша принциповість і послідовність у відстоюванні інтересів громад заслуговують на щиру повагу. Ви вмієте бачити стратегічну перспективу і водночас не втрачати уваги до конкретних рішень.

     Бажаю Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії та нових професійних звершень. Нехай кожен розпочатий проєкт приносить вагомі результати й користь для українського суспільства.

     Хай підтримка однодумців і довіра людей додають сил у відповідальній роботі. 

     З повагою,

     Голова Селянської партії України                      

     Зеновій ХОЛОДНЮК

ВІТАННЯ ВІД ІМЕНІ СЕЛЯНСЬКОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ

Юрію ХОДУНОВУ

     Вельмишановний пане Юрію! Прийміть щирі вітання з нагоди Вашого Дня народження, який Ви відзначали 27 числа, та найкращі побажання міцного здоров’я, наснаги й невичерпної енергії у Вашій відповідальній діяльності. Як куратор Києва та Київської області і відданий член Селянської партії України, Ви послідовно відстоюєте інтереси громад, підтримуєте розвиток сільських територій та зміцнюєте організаційну єдність партії. Нехай Ваша принциповість, досвід і виважені рішення й надалі сприяють зростанню довіри людей та реальним результатам для столиці й області.
     

     Бажаю Вам нових професійних звершень, надійної команди однодумців і плідних ініціатив, що працюватимуть на добробут громадян. Нехай кожен проєкт знаходить підтримку, кожна ідея — практичне втілення, а щоденна праця приносить відчутні плоди. Миру, стабільності та впевненості у завтрашньому дні — Вам і всім, з ким Ви разом розбудовуєте сильну та відповідальну політичну спільноту.
     

     З Днем народження!
   

      З повагою,
   Зеновій ХОЛОДНЮК,
   голова Селянської партії України

СЕЛЯНСЬКА ПАРТІЯ УКРАЇНИ та БФ ЕКВАТОР: щира вдячність прикордонникам за їх службу

     27 лютого 2026 року за сприянням Селянської партії України, благодійний фонд «Екватор» передав Окремій комендатурі охорони і забезпечення державної прикордонної служби України генератор. В церемонії вручення взяли участь голова СелПУ Зеновій Холоднюк спільно, головою благодійного фонду, голова Львівської обласної організації СелПУ Назарій  Галавін, перший заступник голови СелПУ Андрій Шинькович, керівник молодіжного напряму СелПУ Дарина Деревич.

      Лідер партії зазначив, що саме прикордонники одними з перших зустріли ворога, прийняли на себе перший удар і зазнали болісних втрат. Їх стійкість і мужність у перші години та дні стали прикладом відданості присязі й державі. 

     «Передаючи цей генератор, ми висловлюємо не лише підтримку, а й глибоку вдячність прикордонника за є службу. 

     Генератор — річ практична й дуже конкретна. Це світло у темряві, тепло в холод і впевненість у тому, що служба триватиме без перебоїв. Якщо можна сказати просто: нехай працює тихо, але ефективно — як і ви на своєму рубежі.

     Це невеликий, але конкретний внесок у те, щоб прикордонники мали необхідні умови для виконання завдань і знали: Селянська партія України разом з усім українським суспільство поруч, пам’ятає про важливість прикордонної служби і підтримує її у щоденній боротьбі». 

24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ – ДАТА, ЯКА ПРИНЕСЛА БІЛЬ УКРАЇНІ

     Початок війни став для України болем, який неможливо виміряти цифрами: втрачені життя, зруйновані домівки, розірвані родини. Кожна така втрата — це не просто статистика. Це люди, які могли жити, працювати, виховувати дітей, розвивати свою громаду й країну.

     Жертви війни — це жертви, яких не мало б бути. Це покоління, яке замість того, щоб створювати нову економіку, будувати підприємства, впроваджувати технології, змушене воювати й гинути. Це біль, адже гине економічно активна частина населення. Ті, хто міг би відкривати бізнеси, створювати робочі місця, платити податки, розвивати села й міста, народжувати і виховувати дітей. Людський капітал — найцінніший ресурс держави. І війна забирає його безповоротно.

     Окремий вимір цієї трагедії — мільйони внутрішньо переміщених осіб та тих, хто був змушений залишити країну. ВПО втратили звичне середовище, роботу, соціальні зв’язки й часто починають життя з нуля в нових громадах. Ті, хто виїхав за кордон, інтегруються в інші економіки, здобувають досвід, освіту, роботу — і кожен рік їх відсутності означає втрати для українського ринку праці, системи освіти, демографічної структури. Це не просто міграція — це розрив економічних і соціальних зв’язків, який зменшує потенціал відновлення. Водночас саме ці люди можуть стати містком для майбутніх інвестицій, нових знань і технологій — за умови створення умов для повернення й гідної самореалізації вдома.

     Але навіть у найтемніші часи потрібно думати про майбутнє. Про мир. Не як абстрактне слово, а як конкретну ціль. Про повернення людей додому, про відновлення роботи заводів і фермерських господарств, про школи й університети, що працюють повноцінно, про інвестиції й розвиток.

     Повоєнна відбудова має стати не просто будівництвом зруйнованого. Це шанс модернізувати економіку, створити нові стандарти управління, зробити державу більш справедливою та конкурентною. Ми повинні закласти такі правила, за яких людське життя і праця будуть найбільшою цінністю.

     Головне завдання сьогодні — зберегти людей. А головне завдання завтра — дати їм можливість будувати сильну, мирну, заможну Україну.

     Зеновій ХОЛОДНЮК,

голова Селянської партії України

Дорогі українці!

     Щиро вітаю вас із Масляною — святом сонця, тепла й оновлення. Це час єдності, родинного затишку та віри в те, що після зими обов’язково приходить весна.

     Сьогодні цей символ особливо близький Україні. Попри всі випробування, ми зберігаємо силу духу та прагнення до справедливого миру. Україна міцна тоді, коли кожен — у селі й у місті, на передовій і в тилу — відчуває свою цінність і відповідальність за спільне майбутнє.

     Як голова Селянської партії України, переконаний: лише повага до праці, гідності людини та взаємна підтримка приведуть нас до миру, злагоди й добробуту.

     Нехай Масляна принесе у ваші домівки тепло, надію й віру в світле, справедливе завтра.

     Зі святом!

     З повагою, 

     Зеновій ХОЛОДНЮК, голова Селянської партії України

ВІТАННЯ ОДНОПАРТІЙЦЮ – ГОЛОВІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СелПУ

     Від імені Селянської партії України щиро вітаю голову Чернігівської обласної організації СелПУ Юрія Беркута із Днем народження! 

     Ваш життєвий шлях — це приклад відповідального служіння громаді, принциповості та відданості справі. Ви поєднуєте в собі державницьке мислення та глибоке розуміння потреб людей, які творять економічну основу нашої країни.

     Ваш вагомий досвід на посаді міського голови став яскравим свідченням того, що справжній керівник — це не лише управлінець, а й лідер, який уміє чути громаду та приймати стратегічні рішення. Саме цей досвід, здобутий у щоденній практиці відповідальності, сьогодні зміцнює Чернігівську обласну організацію партії. Переконаний, що під прапором Селянської партії України Ваша енергія, професіоналізм і надалі слугуватимуть Україні та Чернігівщині.

     Бажаю Вам міцного здоров’я, невичерпної наснаги, підтримки однодумців і нових звершень на благо людей. Нехай кожен день приносить упевненість у правильності обраного шляху, а всі ініціативи знаходять підтримку та дають реальні результати для розвитку громад і зміцнення нашої держави.

НЕБЕСНА СОТНЯ: ЦІНА СПОДІВАНЬ НА КРАЩЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ

     20 лютого — це день глибокого болю і важких запитань. У День пам’яті Героїв Небесної Сотні ми згадуємо українців різного віку й соціальних прошарків, які у 2013-2014 рр вийшли боротися за гідність і майбутнє своїх дітей. Вони вірили, що їхня жертва відкриє країні шлях до кращого життя українського народу, справедливості та добробуту. Та сьогодні особливо гірко усвідомлювати, що ціною їхнього життя не вдалося вберегти Україну від нових потрясінь. Кожна втрата — це не лише сторінка історії, а зламана доля, осиротіла родина, нездійснені мрії.

     Від імені Селянської партії України скажу відверто: боляче бачити, що через десять років країна живе у стані війни, що гинуть хлопці та дівчата,  що десятки тисяч родин втратили дім, що люди зубожіли, а село — основа держави — часто виживає на межі можливостей. Шкода, що на нашій землі не запанували мир, злагода й стабільності, про які мріяли Герої Небесної Сотні. Наш обов’язок — не прикрашати реальність гучними словами, а чесно визнати проблеми й працювати задля того, щоб жертви Героїв Небесної Сотні не стали лише символом, а болісним нагадуванням про відповідальність влади та суспільства.

Зеновій ХОЛОДНЮК, голова Селянської партії України

СЕЛЯНСЬКА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДИТЬСЯ З ЛЮДЬМИ

     Лідер селянської партії України Зеновій Холоднюк звернувся до співвітчизників з проханням висловити своє бачення щодо приіоритетів повоєнної відбудови. 

В своєму зверненні він зокрема зазначив: «Маємо надію на повернення в Україну довгоочікуваного миру. Щодня дякуючи нашим захисникам і захисницям за їхній героїзм та жертовність, ми вже сьогодні повинні думати про майбутнє — про повоєнну відбудову та її пріоритети. 

     Відбудова — це не лише про цеглу і бетон. Це про справедливість, можливості для громад, робочі місця, розвиток села й гідне життя для кожної родини. Саме зараз важливо визначити, на яких принципах має будуватися нова Україна. Хочу порадитися з вами, адже для мене, як для лідера Селянської партії України, принципово важливо, щоб діяльність нашої партії ґрунтувалася на пріоритетах, які визначають люди — на благо яких політичні сили й мають працювати. Прошу вас долучитися до опитування та висловити свою думку. Ваш голос має значення».

Запрошуємо усіх небайдужиш висловити свою позицію: https://www.facebook.com/share/187BTknbkP/?mibextid=wwXIfr 

ЗВЕРНЕННЯ

ГОЛОВИ СЕЛЯНСЬКОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ 

З НАГОДИ ДНЯ ЄДНАННЯ

      16 лютого ми відзначаємо День єднання – молоде, але вже глибоко символічне свято, народжене в атмосфері тривоги зими 2022 року. Коли країна жила між звичними планами й напруженим очікуванням, ця дата стала не приводом для страху, а приводом для згуртованості. 

     День єднання з’явився як відповідь суспільства на виклик – як нагадування, що наша сила не лише в ресурсах, а передусім у солідарності, взаємній підтримці та любові до рідної землі. Це історія про те, як “Я” перетворюється на впевнене й непохитне “МИ”.

     Сьогодні ми відзначаємо це свято вже вп’яте з 2022 року. Підіймаємо прапори, співаємо гімн, одягаємо вишиванки, чіпляємо синьо-жовті стрічки й донатимо тим, хто боронить нашу свободу. 

     У час війни єдність – це не абстрактне слово, а конкретна дія: підтримати близьких, допомогти громаді, зробити свій внесок у спільну справу. Бо єдність – це коли різні характери, професії й погляди працюють на один результат: зберегти незалежність і вибороти майбутнє. І 16 лютого щоразу нагадує: разом ми значно сильніші, ніж окремо.

16 лютого 2026 року

     Від імені Селянської партії України та від себе особисто вітаємо голову Одеської обласної організації СелПУ Коренєва Сергія Миколайовича з Днем народження. 

    Бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії та натхнення у всіх справах. Нехай кожен день приносить нові можливості, підтримку однодумців і впевнені кроки до поставлених цілей.

     Хай поруч завжди будуть надійні друзі, мудрі рішення знаходяться вчасно, а праця з розбудови та зміцнення української держави приносить не лише вагомі результати, а й справжнє задоволення.

    Добробуту, родинного тепла, миру та світлих подій у житті. Нехай здійснюються задуми, а доля щедро додає приводів для радості й гордості за зроблене!

     З повагою та найкращими побажаннями!

     Зеновій ХОЛОДНЮК,

     Голова Селянської партії України

Вітання 

голови Селянської партії України Зеновія Холоднюка

з Стрітенням Господнім.

З щирою вірою і теплом вітаю всіх українців із чудовим святом Стрітення Господнього!

Це свято — про зустріч світла і тепла, про оновлення й надію. Хай у кожній оселі сьогодні запанує ясний промінь добра, а в серцях — віра, що навіть після              найдовшої зими обов’язково приходить весна. Нехай тепло людської доброти зігріває нам душі, а праведна віра допомагає з гідністю долати всі життєві випробування.

Бажаю кожній родині здоров’я, злагоди, щедрості серця і міцного духу! Нехай у вашому житті Стрітення принесе мир, ясність думок і впевненість у майбутньому. І пам’ятаймо: де панує світло — там не живе темрява.

З повагою,

Зеновій Холоднюк, 

голова Селянської партії України

ГЕРОЇ КРУТ Є СИМВОЛОМ НЕЗЛАМНОСТІ  УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ 

      29 січня ми згадуємо юнаків, які понад сто років тому стали на захист української державності біля станції Крути. Вони були майже дітьми — студентами, гімназистами, курсантами. Проти них ішла значно більша й краще озброєна сила. Але вони обрали не страх, а відповідальність.

     Бій під Крутами став для нашого народу символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Це історія не лише про трагедію, а й про гідність. Про те, що любов до Батьківщини вимірюється не віком, а готовністю стати на її захист.

     Сьогодні їх подвиг звучить особливо сильно. Бо й тепер українські воїни – часто зовсім молоді – тримають оборону проти численного ворога. Щодня на передовій вони демонструють той самий характер: стійкість під вогнем, взаємну підтримку, готовність іти до кінця заради побратимів і своєї країни. Їхній героїзм — це не гучні слова, а щоденна важка робота, ризик і самопожертва заради нашого спільного майбутнього.

     Як і тоді, світ знову бачить: сила України — в людях, у їхній відвазі, вірності та внутрішній свободі.

     Наш обов’язок — не лише пам’ятати, а й бути гідними цієї пам’яті. Будувати державу, за яку вони віддали життя. Підтримувати тих, хто сьогодні на передовій. Виховувати молодь у повазі до власної історії та відповідальності за майбутнє.

     Схиляємо голови в пам’ять про них. І дякуємо всім, хто продовжує їхню справу сьогодні.

     Слава Україні. 

Зеновій Холоднюк,

Голова Селянської партії